газобетон и газоблок по оптовій ціні»
Дійсно, «чорна баня – лазня споконвічно сільська. Це невеликий зруб на моху, з крихітним оконцем, низькою дверима і з дуже високим порогом. Тому у такій лазні жар у підлоги і тримається. Всередині, біля входу – піч-кам’янка, складена з великих валунів, а зверху на неї – купа дрібного кругляка упереміж з чавунними обрізками. Таку піч топлять до червоних каменів. Потім ковальськими щипцями кидають їх у відро з водою – «садять», роблять гарячу воду.
Поруч – баддя з холодною водою. Уздовж стіни за кам’янкою – полиць. Полиць – це широка лавка під стелею, на неї лягають ногами до кам’янки і паряться. Іноді полиць роблять зі сходами для миття. Щоб вода йшла, підлогу мостять тесаними колодами, настилають дошки з ухилом до дверей або в настилі залишають щілини. Паритися в лазні можна, як тільки її протопили. Під час топлення дим йде через двері, а стелю і стіни стають чорними. Тому і назвали таку лазню «чорної». Медициною встановлено «живуще» властивість чорної лазні: в димі міститься особлива антисептичну речовину, що знищує хвороботворні бактерії та мікроби.
Як тільки протопили баньку по-чорному і «посадили» воду, піддають пара, т. е плещуть водою на кам’янку, але двері залишають відкритою для витіснення чадного газу. Постояла відкритою – закривають, знову виливають воду з: м’ятою, хріном або хвойної настоєм, і починають перейматися.
У народі з лазнями раніше були пов’язані різноманітні обряди: народження дитини, вінчальні, весільні, гостьові, а в глибокій давнині – поминки. Але в основному топили чорну лазню для себе 2-3 рази в тиждень, а коли хтось хворів, то і кожен день, і парилися обов’язково з обливанням холодною водою або катанням по снігу і розтиранням.
Перша згадка про «білих банях» відноситься до 1802 році і наведено в описі життєвого укладу заможних підмосковних сіл.
Чорні лазні стали удосконалюватися і поступово перетворюватися в білі. Одне з нововведень – поява передбанника. Раніше роздягалися зовні, правда, в деяких лазнях всередині вставляли в стіни «грядки» – жердини, на яких сушили і просмажували одяг.
Подальше вдосконалення – роздягальню-передбанник закрили з усіх боків, перетворивши в окреме приміщення з підлогою, стелею та оконцем. У ньому встановлювалися лавки для роздягання, вішалки для одягу. Туди ж почали виводити дверцята топок. Пізніше і зовсім встановили піч з трубою на окремому фундаменті. Топилася пічка з передбанника. У неї вмазывался чавунний котел, за яким була ємність, куди і засипалися камені. Полиць робився вище і до нього вели 2-3 приступка, так що який париться міг за бажанням підійматися вище або спускатися. Лазні ставилися па задах городів, щоб уникнути пожежі, але частіше – по берегах річки або ставка.
У кожній лазні річку або струмок перегороджували, і виходив «бочажок» або «веерок». По-різному називалася така загата. Вода поруч – відразу обполоснутися можна. І різниця температур дуже сприятлива для організму. З XIX ст. лазні ще більше змінилися. Це вже пятістенки, де під єдиним дахом і передбанник, і мийна, і парильня.
Паритися в сільській лазні по-білому – величезне задоволення.
Підготовка лазні – особливий ритуал. Спочатку треба відкрити всі двері навстіж, потім підмести, наносити води, відібрати довгі сухі смерекові колоди і затопити піч. Поки вона топиться, розібратися з віниками, добре їх скріпити, щоб після другого або третього заходу не розвалилися. Потрібно ще заварити м’яти, сходити за свіжим ялиновим віником, натерти хрін і віджати сік, так квас процідити. А вже після – підготувати самовар.
Ну ось, піч прогоріла. Благодать. Ще раз всі перевіриш, завариш хвойні віники, поклавши їх у таз з водою. Потім візьмеш трохи, з полшаечки, окропу – і на кам’янку. Враз оживе піч всередині і видихне хвилею розпечений жар. Витіснить чадний газ, від якого не тільки голова розколюється, але і можна учадіти. Хвилин 10 треба почекати, закрити вікна і двері. Ввійшовши в парну, перевірити, чи не залишився угар. Потім піддати ще полшайки на нагрів парної, щоб пара «сів».
Пора попаритися. Проходимо в парилку, примощуємося. Хто на верхній полиць, інші розсілися на приступках.
Полшайки з додаванням м’яти, трохи, грамів по 100-150 черпачком, та по різних кутах кам’янки. Пішло, закружляло, початок розпрямляти груди. Доводиться повітря ротом хапати. У сільській лазні ми паримося дещо інакше, ніж у міській. Тут ми одні, поспішати нікуди, ніхто не підпирає. Ось так полежиш, поддашь ще парку. А потім вже відпочинок у передбаннику і ароматний чай. У сільській лазні паряться від сили 3-4 людини, керувати нею простіше і піддавати пару набагато легше, немає потреби постійно підсушувати і прибирати парну. А після 3-4 циклів, так занурившись в прохолодну річкову воду, так добре спокійно полежати у передбаннику хвилин 20. Всередині все затихає, заспокоюється, і серце працює рівно. Тепер найголовніше – зробити один одному масаж, обережний, промацуючи всі кісточки, всі связочки, ну а потім – мити в гарячій зграї з ликової мочалкою.
Необхідно відзначити, що в російській лазні дуже важливо поєднання температури і вологості. Коли вологість дуже висока, лазня стає «важкою», не всі переносять таку лазню і виходять з неї розбитими і втомленими.
А ось суха лазня без додання», переноситься набагато легше, але це вже скоріше сауна.
Лазня по чорному і банька по-білому.
Лазня по-чорному приваблює своєю незвичністю, в ній є щось давнє, первісне, казкове, і не дарма в давнину дівчата приходили ворожити на судженого саме в таку лазню.
Такій лазні вже кілька тисяч років. Наші далекі слов’янські предки, склавши в центрі зрубу землянки, вогнище, дим з якого огортав стіни і стелю, парили свої кісточки в пропахлій гіркуватим димом бані. Та й зараз у російських селах, особливо старовинних, з багатовіковою історією, ще можна зустріти врослі в землю будівлі, в яких топка, як і раніше, влаштована по-чорному. У книзі Ст. Пєскова є спогад про те, як він був запрошений до знайомого староверу якраз в таку лазню. Побачивши недолугими будова, лише злегка виставлена напоказ з-під землі, все оповите димом Василь Михайлович було вирішив що банька обійнята вогнем. Видовище і зовні, і всередині автора дійсно вразили.
А вже як зросла враження після походу в лазню!..
Пристрій лазні, на перший погляд, саме що ні наїсти примітивне – труби в лазні по-чорному немає, і дим з топки, пройшовши через камені, які надають жар, «гуляє» по приміщенню, обігріваючи стіни, стеля, і потім виходить через отвори у даху та стінах, а іноді і відчиняються двері. Стеля і стіни у такій лазні завжди закопчені (звідси і назва лазні по-чорному), а ось лавки – чисті, так як дим не опускається вниз. Лазня натапливается до спека, господар обливає стіни і лавки окропом, поливає і жаркі камені – «опаривает», вичікується годину-другу для догляду чаду і – ласкаво просимо!
Баню по білому дуже легко зробити з «чорної», було б бажання. Для цього необхідно обладнати піч-кам’янку склепінням, вивести трубу, і все — біла банька готова. Така лазня зазвичай більш комфортна: крім самого банного приміщення, роблять часто окрему парну, для любителів непросто помитися, але побалувати себе особливим парком, майже обов’язковий теплий передбанник, рублений з колод заодно з лазнею.
Передбанник – це окрема історія російської лазні. Саме там ведуться розмови «за життя», там господиня накриває стіл з кваском, морсами, домашніми пирогами і вскипевшим вже самоваром. А ось пити в лазні було грішно… Це зараз більш частим гостем на столі стало пиво, а то й міцніше. Але не про це мова…
Можна як завгодно довго описувати принади й особливості російської лазні, можна розглядати ілюстрації в книжках і в інтернеті, але зрозуміти ЩО таке БАНЯ можна лише побувавши в ній. Вдихнувши духмяного запаху диму від осикових або березових дров (від них сажі менше), дозволивши парку поніжити своє тіло і розігріти душу, а потім – на мороз, сніг, так знову в жар, в лазню, і на кам’янку окропу… І ушатік кваску, домашнього, незаперечного… Ось вона, банька, справжня, наша, російська. Відвідайте нашу Російську Лазню і дізнайтесь більше!
Багато відомо банних традицій. У кожному краї свої. Тепер вже немає лазні по-чорному. Хіба що в якійсь покинутій селі збереглася.
Баньки у нас біленькі, чистенькі і доглянуті.
У моїй родині лазня – це цілий ритуал.
Ох, з стількох пунктів він складається, що і не всі відразу згадаєш.
Перше і наиглавнейшее – це віники. Готувати ми їх починаємо після Трійці і до Івана Купали. Листочки повинні бути з старий п’ятак і без клейкості. Берізки вибираємо молоді, але щоб з руку завтовшки були. У старих беріз гілочки кострубаті, а зовсім молоденькі – рідкі, швидко віники будуть облітати. Дерева псувати теж не варто. Відрізав секатором 2-3 гілочки – і досить. І берізку не образив, і віників набрав.
В’язати віники не можна відразу, як з лісу приніс. Нехай полежать в тіні хоч пів дня, подвялятся.
Віники ми в’яжемо невеликі. Ідеальна довжина – від кінчиків пальців до ліктя. Таким в лазні махати одне задоволення: рука не втомлюється і спека вистачає.
Під держак гілки очищаємо рівненьку, щоб і пом’яти спину можна було, а не тільки поаплодувати. Масаж дуже гарний виходить.
В середину віника кладемо гілочки пахучі.
Тут вже на любителя. Смородина, полин, вишня, ромашка пахуча, коноплі, черемха. Кожна з них, крім запаху, цілющу силу має. І не бійтеся, що трави крихкі. В середині віника вони добре триматися і роботу свою виконають.
На кілька годин складаємо віники під прес. Тобто, викладаємо під широку дошку. Віники приймуть форму лопатки, що дуже зручно в лазні. Потім сушимо в тіні в добре провітрюваному приміщенні.
Віники готові. Можна і протопити лазню.
Ніколи не топимо вугіллям. Дух від нього в лазні важкий стає. Найкраще березові дрова. Для лазні у нас спеціальна стос, до неї ми складаємо з комля поліна, ті, що рубаються погано. Горять вони гарячіше.
Поки лазня доходить, заварюємо чай потогінний. Тут теж від смаку залежить. Липа, ромашка, малина, глід, шипшина, смородина, материнка, брусниця. Все смачно, ароматно і корисно. Чаю нам багато треба, тому дволітровий термос заварюємо.
По стаканчику перед лазнею вип’ємо і з собою візьмемо, щоб між парильнями додати. Лазня сильно воду з організму випарює, так що пиття потрібно побільше.
От тільки пиво для лазні не підходить! Може задоволення від холодного пивка і отримаєш, але і завдати шкоди може.
У лазню ми готуємо простирадла лляні або бавовняні. Одну, щоб на полиць постелити. Сідати на гарячі дошки не дуже-то приємно. І інші – для кожної людини. Щоб між парильнями піт вбирався і організм не расхолаживался. Махрові я не люблю: вони дуже важкі і палкі.
Для аромату беремо з собою ефірні масла. У мене ялиця, евкаліпт, шавлія і м’ята завжди є. А для ополіскування різні трави, корисні для шкіри. Тут знову і ромашка і м’ята, і шавлія знадобляться. Можна і соснових голочок додати і від кропиви користь велика. А щоб заварені трави не проціджувати, я пошила мішечки із зав’язками і наповнила своїми зборами: кинув у відро з окропом і готово.
Насамперед, в лазні потрібно вимитися з милом. Не дивуйтеся! Навіщо вам бруд парити?
Поки віник запарюється, можна відпочити і на полиці погрітися.
Спітніли? Змийте піт і витріть насухо. Потім вся грязь зсередини виходить, а охолоджуючись, наше тіло її назад забирає – не дозволяйте йому зробити це.
Тепер можна й чайку попити, заповнити вийшла рідина.
Ну і нарешті, віником можна побалуватися. В ківш кілька крапель улюбленого масла крапни і подамо спеку.
Не варто віником бити з усієї сили. Він призначений для того, щоб пар наганяти. В цьому його сила.
Попарилися – сполоснулись – відпочили. І так скільки душі завгодно. Чоловік мій в парильню не менше двох заходів робить. А між ними сидить, загорнувшись у простирадло і чайком отпивается.
Не забудьте в кінці обполоснутися прохолодною водою. Можна і взагалі холодною, але я не ризикую. Такий контраст тренує судини. Я холодною водичкою тільки ніжки поливаю.Від варикозу захист хороша.
А ополаскиваясь приговариваем:»З гусака вода, а з мене вся худоба», так бабки з дитинства вчать.
До речі, якщо хто з жіночої частини проблеми має, то і тут банька виручить. Від застуд всяких і запалень уберегтися можна. Посидь на вінику розпареному, і уникнеш багатьох проблем.
Але є у лазні і протипоказання. Серцеві хвороби, тиск високий і різні пухлини до лазні не розташовані.
Так що стежте за самопочуттям, і якщо все добре, ласкаво просимо в лазню.
А ви уявляєте, як у старовину в лазні нагрівали воду? Адже не було в лазнях залізних печей.
Кам’яна піч і зверху камені лежать. А в кутку зграя велика варто.
Топили піч жарко, нагрівали камені. А потім 2-3 гарячих каменю кидали в зграю з водою. Від них і гаряча вода ставала.
Піч завжди була невід’ємною частиною російської лазні. Це серце лазні і ставиться до неї треба з відповідною повагою. Спочатку на Русі лазні топилися «по-чорному». Тобто піч не мала труби і дим виходив, так би мовити, самопливом через отвір у стелі. Є в цьому щось екстремальне, але зовсім не так погано, як може здатися. У добре побудованої бані з ісскустно складеної піччю, піч по-чорному надає процесу особливий колорит і аромат. Зрозуміло, використовувати в цьому разі потрібно лише дуже сухі дрова, зазвичай березові. Але знайти справжню «чорну» баню в наш час завдання непосильне. Хіба що в глухих селах і скитах.
Наша російська лазня – це лазня «по-білому».
«Натопи ти мені лазню по-білому, я від білого світу відвик…» – співав Володимир Висоцький і в цих словах полягає взаємозв’язок російської лазні і російської душі. Ми не просто миємося, ми отмываемся, отмокаем, пропариваемся, гріємося віниками, пірнаємо в ополонку, піддаємо квасом, травянными настоями і навіть пивом. Куди там слабкою Європі з їх ваннами і рафінованими джакузі!
Пар в російській лазні виходить від каменів. Існує два способи укладання каменів: зовні печі в спеціальному сталевому коробі і всередині печі за спеціальною дверцятами, що відкривається тільки тоді, коли треба піддати парку. Другий варіант і називається пічкою-кам’янкою. Камені в печі такий розігріваються до температури 500-600 градусів і пар виходить сухий і міцний. Для російської людини температура всередині парилки в районі 100 градусів – справа цілком звичайна.
Але це крайні варіанти. Найпоширеніша банна піч у Росії – залізний бак з топкою, трубою і ємністю для каменів, зазвичай прямо над топкою. Така лазня набагато ближче до фінської сауни і ці два поняття як-то вже злилися в одне.
При цьому все частіше в російських лазнях використовуються печі фінської, шведської, норвезької виробництва. Наприклад, печі Harvia. Ця модель близька нам вже тим, що топиться дровами. А справжня піч повинна топиться дровами. Це надає бані особливий дух, особливий аромат. А головне, ваш банник буде задоволений. Як відомо, банники терпіти не можуть електрики, і якщо ви поставите в російську лазню електричну піч, то або банник піде до сусіда, або піч продірявиться, електрика пропаде в самий невідповідний момент. А лазня повинна приносити задоволення, а не проблеми!
Чому російська лазня по-чорному володіє найбільшою цілющою силою?
Вже понад 5 тисячоліть лазні утримують популярність. І навіть сучасні ванни, джакузі не можуть змагатися з банними процедурами. Вологий жар російської лазні лікує безліч захворювань, загартовує організм. Але все-таки один з видів російської лазні – лазня по-чорному – процедура поступово вимираюча.
Конструкція такої лазні сильно відрізняється від тих, які топляться «по-білому».
Будівництво російської лазні ведеться так, щоб були низькі двері, стеля, невеликі віконця – все для того, щоб зберегти тепло в приміщенні. Піч в російській лазні по-чорному не має димоходу. Весь дим іде через каміння, нагріває їх до температури 500-600 градусів, тобто докрасна. Потім він потрапляє в банне приміщення, нагріває стелі, стіни, дезінфікує їх і осідає там же. Такий принцип прогріває лазню швидше, ніж топка по-білому. Всі мікроорганізми та грибки в теж час знищуються. Однак стіни і стелі стають чорними від кіптяви. Звідси і пішла назва.
Топиться лазня по-чорному тільки дровами. Причому не аби яких порід, а тими, котрими обшиті зсередини при будівництві – вільха, береза, липа, дуб. Готується лазня за 2-3 години до ширяння. В процесі топки вікна та двері тримають відкритими. Дим за законами фізики піднімається вгору, охолоджується, передаючи тепло на стіни, потім опускається і залишає приміщення. Можна сказати, що дим «валить з усіх щілин».
1,5-2 години такої топки нагрівають кам’янку і стіни настільки, що тепло здатне триматися не менше 4-5 годин.
Тому після того, як вогонь гасять, вікна і двері зачиняються. Але не відразу, а через 20-30 хвилин. Цього часу буває достатньо для того, щоб дим і чадний газ покинув приміщення. За цей час банщик встигає вимити підлогу і нижні частини стін, щоб не забруднитися в процесі миття. Лише після цього російська лазня по-чорному готова до лазневих процедур.
Які ж плюси дає такий спосіб топки лазні? Після провітрювання приміщення повітря наповнюється лісовими ароматами від рублених нагрітих стін і дров. Причому відчувається легкий, а тому приємний відтінок диму від кам’янки і печі. Всі ці аромати і тепло як би огортають людину, прогріваючи тіло до кісток. І можна сказати, що всіма оздоровчими властивостями, які приписують в цілому бані, в повній мірі володіє російська лазня «по-чорному».
Є одне невелике «АЛЕ»: готувати таку лазню повинен досвідчений чоловік. Який знає як її нагріти, але не перегріти. Як лити воду, щоб домогтися пара, але не остудити кам’янку.
Російська лазня «по-білому» словами А.
Галицького.З історії російської лазні можна побачити, що існувало й існує два способи топки – по-чорному і по-білому. Дуже добре описана російська лазня по-білому відомим вченим А.с Галицьким.
«…Це просте споруда, але досить дотепне. Найбільш древня споруда, яка дійшла майже без змін до наших днів. Спочатку лазня занурювалася наполовину в землю.
Сьогодні російська класична лазня – це добротний зруб, має передбанник, де знімають одяг і п’ю квас. Потім йде парна, в якій стоїть піч-кам’янка. Березові дрова для топки самі відповідні, так як вони не іскрять і палають жарко. Осика теж не виблискує, але тепла від неї менше.
Топлять піч, розжарюються камені. Дим ухолит назовні через трубу. Тому і назва у лазні «по-білому». Камені, политі водою, наповнюють лазню духовитым жаром. І тепер можна на полиці підійматися. Вони у вигляді сходинок йдуть і чим вище, тим більше жар.
Полки і лавки можуть і вздовж стін стояти. А діжки для води з липи руками бондаря зроблені.
Вода з таких діжок лазню запахом меду наповнює. А якщо підлогу посипати рубаними сосновими голками, то в лазні дихається легко і божественний аромат.
Російська лазня по-білому розрізняє способи нагрівання води.
Найпоширеніший варіант – чавунний котел, який в піч вмазан. У ньому й нагрівається вода для миття. Вона довго кипить, тому що лазня кілька годин топиться. І пар в приміщенні прямо клубочиться. Тут же в котлі віники запарюють, виходить настій на листках березових!
Можуть воду для лазні гріти і в дерев’яних бочках. Два-три розпечених кругляка побільше кидають у бочку, вода і гаряча. Просто і дешево. Можна так і до окропу воду нагріти».
Читаючи ці рядки вченого стає абсолютно ясно, що людина цей небайдужий до російської лазні і прикипів до неї всім серцем.
Лазня по-чорному.Швидше за все, не помилюся, якщо скажу про те, що вираз «лазня по-чорному» знайоме всім любителям банної справи. В протилежність їй є і біла лазня, але зараз про неї говорити не будемо.
У цій статті лише трохи торкнемося білої лазні для порівняння. До речі, наше порівняння почнемо з важливого в лазні фактора – гігієни. Як ви думаєте, яка лазня є більш гігієнічним? Нехай вас не лякає назва «чорна», але саме в ній рівень чистоти вище. Як грибки, так і небезпечні бактерії у такій лазні не виживають і не поширюються (не бійтеся, вона нешкідлива для людини). Стерильність приміщення дозволяла нашим предкам використовувати баню як місце для пологів.
Ну, а тепер давайте все по порядку. Що ж є головною особливістю лазні по-чорному і чому вона отримала таку назву?
Якщо говорити про саму лазні і її відмінності від інших, відомих як білі, варто звернути увагу на спосіб топки, т. к. камені і в тому і в іншому випадку використовуються однакові як вибрати камені для лазні, в обох випадках перевагу віддають камінню вулканічного походження. В білих банях, дим, що утворюється при горінні дров, виходить через трубу, так що саме приміщення залишається чистим від сажі. У лазні по-чорному немає труби, яка б виводила утворюється дим в трубу.
Замість цього весь дим виходить в приміщення, де відбувається та сама миття. Цей дим покриває сажею стелю, роблячи його чорним, звідки і походить назва «лазня по-чорному». Прокопченность стелі і стін створює стерильність в приміщенні.
Топка лазні і розповсюдження по ній клубів диму, звичайно, не є самою парилкою, а лише підготовкою до неї. При цьому під час топлення вікна і двері в лазні відкриті. Дим буквально валить з лазні. Сажа, що осідає на камені, згорає. Користь диму в тому, що з його допомогою стіни, та й сама лазня прогріваються швидше, а сажа як абсорбент вбирає в себе всі погані запахи з минулого парилки. Час топлення такій лазні, як правило, не перевищує трьох годин. Після того як приміщення прогрілося до потрібної температури, залишки палива викидають на вулицю, а вікна і двері залишають відкритими ще ненадовго, щоб всі залишки гару й диму вивітрилися.
Після цього на розжарені камені виливають кілька ковшиків води для пари, миють підлоги. На завершення такої підготовки лазня наповнюється прекрасним ароматом.
Оскільки у такій лазні багато каменів, за один раз підготовки можна паритися в ній кілька разів.
Також для такої лазні важливе місце приділяється збереження тепла. Зовнішня обробка її такою, щоб тепло збереглося довше, оскільки в процесі парилки підкинути паливо не вдасться. Ось така вона чорна банька, «страшна зовні, добра всередині».
Статті pp-budpostach.com.ua Все про лазні
Статті по пїноблоку,пінобетону,пінобетонним блокам
Статті pp-budpostach.com.ua Статті по бетону
Статті Все про парканах
Статті pp-budpostach.com.ua Все про дахах ( види, матеріал, як краще вибрати)
Статті Все про Фундаменті
Статті по газобетону ( газоблокам ), газобетонних блоків, блоків газосиликатнных
Новини, статті, чутки, факти, різне і по чу-чуть
Статті по цеглині ( рядовому, особового,облицювальної,клинкерному, шамотною, силікатній,)
В чем разница между бани по-черному и бани по-белому?
Современные люди привыкли к чистеньким красивым банькам по-белому.
Здесь и дышится легко, и глаз радуется, и сидеть приятно. А банька по-черному что? Дым да копоть, стены черные, воды много на камни не поддашь, а то остынут…
Однако знали ли вы, что в такой черной парной на самом деле стерильная чистота? Здесь в давние времена даже принимали роды!
В чем же все-таки особенности «белых» и «черных» бань, и какая из них лучше? Расскажем в новой статье.
Особенности бани по-белому
Начнем с более привычного вида, чтобы вы понимали, на что стоит обратить внимание в первую очередь.
Главное отличие бани по-белому — это дымоход, по которому дым выходит наружу, не попадая в парную. Визуально она действительно смотрится чище. Но на самом деле, чтобы хорошенько ее дезинфицировать, нужно потрудиться и протереть все поверхности, а лучше пропитать антисептическим составом.
Что касается печи, она располагается, как правило, в стене между парной и предбанником.
Подкидывать дров в нее можно когда угодно. Однако для достижения и поддержания комфортной температуры в этом случае нужно достаточно большое количество топлива.
Баню по-белому всегда дополняет предбанник или комната отдыха, что для «черной» разновидности не совсем удобно. Сейчас объясним, почему.
Да, вот к такой бане мы привыкли
Особенности бани по-черному
Здесь главный источник тепла — очаг — располагается прямо в парной. Для его сооружения используют более 200 кг камней.
Дымоход в бане по-черному отсутствует. Дым распространяется по парной, равномерно прогревая стены, и потолок. Более того, он дезинфицирует все поверхности, из-за чего комната и воздух в ней становятся практически стерильными.
Но не подумайте, в «черной» баньке никто не сидит в дыму.
После того, как камни хорошенько прогреются, в парной приоткрывают двери и окна, чтобы проветрить помещение. Если бы в такой бане был предбанник, дым скапливался бы в нем.
Поэтому дверь здесь, как правило, ведет прямо на улицу.
Сажу, осевшую на стенах, смывают водой. Однако, прокоптившись, они навсегда остаются черными. Отсюда и пошло название этого вида русской бани.
Прогоревшие дрова и золу выносят наружу и больше не добавляют топлива в очаг. Тепло дают прогретые камни. Для поддержания температуры в такой бане стоят специальные двух- или трехслойные небольшие окна, а двери делаются небольшими.
Получается теплая, чистая баня, в которой невозможно чем-либо заразиться. В ней человек, по сути, проходит полную дезинфекцию от кожных покровов до дыхательных путей.
Какая же баня лучше?
Баня по-черному считается более полезной для здоровья, и это факт подтверждают даже врачи. Однако для ее правильной работы нужно приложить несколько больше усилий, чем для ее «белого» варианта.
- Баню по-черному правильно растопить сможет только опытный банщик. Новичку будет намного проще справиться с обычной печью, чем с очагом.
- В «черной» бане нужно также уметь поддавать так, чтобы не залить камни. Иначе топить придется заново.
- Многих также пугает угарный газ, который выделяется при горении бревен. Однако он не нанесет вреда если знать, как правильно проветривать парную и какие бревна выбрать. А для этого, опять же, нужно достаточно знаний и опыта.
Баня по-белому в плане эксплуатации значительно проще, однако и полезный эффект от нее ниже. Не зря говорят, что дочиста отмыть может только «черная баня». Поэтому если у вас будет возможность посетить такую, обязательно испытайте ее на себе. А потом уже решите, хотите ли иметь такую баню на участке или нет.
В любом случае для создания проекта и строительства бани обращайтесь к нам. Будем рады воплотить в жизнь ваши мечты о русской бане любого вида.
10 лучших черных бомб для ванны для вашей кожи – 2022
Если вы ищете лучшие черные бомбы для ванны в этот жуткий сезон, остановитесь!
Черные бомбочки для ванн становятся все более популярными в наши дни.
Это идеальное сочетание расслабления и черной магии, чтобы настроиться на Хэллоуин. Эти бомбочки для ванны могут сделать вашу ванну такой же темной, как ваше готическое настроение, с шипением и дополнительными блестками. Они включают в себя различные питательные для кожи составы эфирных масел и натуральных ингредиентов.
Жидкие черные красители на основе оксида железа или активированный уголь делают эти бомбы черными. Оба эти ингредиента обеспечивают успокаивающую и приятную ванну. Итак, возьмите несколько из этих черных бомб из нашего списка 10 лучших черных бомб для вашей кожи и насладитесь расслабляющими, умиротворяющими и оживляющими черными водами.
Черная бомба для ванны с серебристым блеском
Нетоксичное и веселое шипение перенесет вас в другую галактику. Нажмите здесь, чтобы прочитать подробный личный обзор этого продукта.
Он сделан вручную и станет прекрасным подарком на любой праздник.
Лучшая доступная: Gift Resport Thack Black Brate Bas НА AMAZON
Он имеет экзотический аромат с верхними водными нотами, смешанными с редкими камелиями, итальянским бергамотом и лаймом. Средние ноты представляют собой смесь жасмина, лилии и розы, а завершающие ноты — ветивер и сандаловое дерево.
Это хороший способ расслабиться после напряженного дня.
Помимо очищения тела, бомбочки для ванны увлажняют кожу, делая ее мягкой и эластичной. Кроме того, смягчающие и смягчающие вещества в формуле бомбочки для ванн помогут вам почувствовать себя моложе. Кроме того, черные бомбочки для ванны содержат натуральные ингредиенты и эфирные масла, которые питают кожу и поддерживают ее в хорошем состоянии. Инвестируйте в бомбочки для ванн, которые не содержат химикатов. Но держитесь подальше от бомбочек для ванны, которые окрашивают вашу кожу, потому что они могут содержать большое количество искусственных красителей.
org/ListItem»> Бомбочки для ванны
